Шановні колеги!
Шановні запрошені!
Хочу звернути вашу увагу на те, що за наявності бажання, можна знаходити компроміс навіть з дуже спірних, резонансних проблем.
Учора ми підбили підсумки громадської розробки законопроекту «Про вищу освіту». Робоча група з ректорів, експертів, студентів, представників громадських організацій знайшла більш успішну концепцію якісного оновлення вищої освіти. Їм вдалося створити новий законопроект, який схвалюють практично всі, хто учиться і викладає. І який дає державі можливість отримати сучасну, конкурентну систему вищої освіти, орієнтованої на потреби економіки.
Найбільше порадувало, що один із учасників обговорення сказав: «Насправді ми починали з суцільної недовіри один до одного і з непримиренних протиріч, а сьогодні ми всі - друзі і однодумці».
Ось це - нормально. Треба слухати не тільки себе і своїх, але й опонентів. Враховувати різні думки. І тоді творчий потенціал наших людей розкриється так, що ми отримаємо найкращі рішення. І не будемо витрачати енергію на протести і протистояння. Мета у нас одна: в кожній сфері справедливо і розумно підвищувати якість життя людей.
Тому я попросив робочу групу протягом двох тижнів доопрацювати цей консолідований законопроект і подати в Уряд. Доручаю Секретаріату Кабінету Міністрів юридично і технічно виправити законопроект «Про вищу освіту», ні в якому разі не спотворюючи його основні положення і зміст. І тоді ми розглянемо цей законопроект на засіданні Уряду.
Шановні члени Кабінету Міністрів!
Сьогодні ми заслухаємо інформацію про виконання Державної програми розвитку внутрішнього виробництва Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і Міністерством інфраструктури.
Галузі, роботу яких ми сьогодні проаналізуємо, є основними споживачами вітчизняного металу, виробів хімічної промисловості, будівельних матеріалів, різноманітного обладнання та деревини. Це великий власний ринок, який Уряд буде всіляко підтримувати і нарощувати.
Я взагалі переконаний, що, наприклад, будівництво здатне «тримати на плаву» нашу економіку в періоди, коли збут українських товарів за кордоном ускладнений.
Тому ми ставимо завдання повернути докризові обсяги житлового будівництва – понад 10 мільйонів квадратних метрів на рік, збудувати і модернізувати понад тисячу об’єктів інфраструктури.
Ми повинні повністю перейти на вітчизняні матеріали. Виробнича програма на десять років – хібаце не привабливо для бізнесу? Хіба не можна на цій основі уже зараз складати виробничі плани і почати випускати всі матеріали і конструкції, які потрібні?
Можна і треба, колеги. Щоб не виходило так, як на будівництві запорізького мосту. Уряд вкладає гроші, а виконавці замовляють металоконструкції у Воронежі. При тому, що у Запоріжжі стоїть завод, здатний саме такі конструкції випускати. Що ж це таке? Нагадаю: про те, що з 2012 року будемо використовувати виключно вітчизняні конструкції.
І взагалі: на певний період нам треба дотримуватися правила, що за бюджетні кошти не можна закуповувати імпортні вироби, якщо є вітчизняні аналоги або ж замовлення можна розмістити навітчизняному виробництві. Кожна копійка платників податків повинна працювати в першу чергу на вітчизняного виробника. Доручаю Міністерству економічного розвитку і торгівлі максимально використовувати можливості закону про державні закупівля для підтримки вітчизняного виробництва.
А яка величезна, багаторічна програма заміни тепломереж і водогонів, модернізації котелень, утеплення будинків! Це все треба робити. Безумовно. По всій країні потрібні ремонти, модернізація, заміна прогнилого. Скільки нам тисяч кілометрів магістралей треба замінити, Анатолію Михайловичу?
Тільки питання: з яких матеріалів все це буде робитися?
А це зайнятість для тисяч наших людей. Те ж стосується систем утеплення будинків. Є у нас вітчизняні системи? Яка їх частка на ринку?
Це ж практично конвеєр, тому що у нас приблизно 80% жилого фонду потребує утеплення, а нові будинки треба робити тільки теплоефективними.
Я хочу в цілому спитати: що робить профільне міністерство для заохочення будівельного комплексу використовувати вітчизняні матеріали? Дайте, будь ласка, в доповіді відповідь на це питання.
Далі. Минулого року на 30% виріс імпорт цементу, розчинів будівельних та бетонів. З якого це дива? Треба припиняти таке безперспективне, бездумне фінансування робочих місць за кордоном.
Удвічі виріс імпорт деревоволокнистих плит. Виходить, ми експортуємо необроблені лісоматеріали, колоди, а нам повертають столярні будівельні деталі, меблі і навіть нашу ж тирсу - у вигляді готових плит. Хто ж так хазяйнує? Шановні колеги, все це не космічні технології. Їх треба швидко запровадити в Україні.
Я хочу, щоб сьогодні, під час аналізу роботи наших міністерств, члени Уряду зосередились на тому, які стимули треба створити і які ресурси надати, щоб повністю переорієнтувати наше будівництво та інфраструктуру на українські матеріали і обладнання. Звичайно, процес має бути зваженим і поступовим. Але ситуацію треба перевернути: завозити не товари, а технології, фінансувати не іноземних робітників, а українських.
Дякую за увагу.